Людмила Калабуха, бізнес-тренерка, письменниця: Гроші – моя краща мотивація та можливості, які вони дають


Чому гроші – краща мотивація, а успішне поєднання кар’єри та сім’ї – неможливе? Про голодні 90-ті, уроки комунікації та цінності покоління Z – у несподіваному інтерв’ю з бізнес-тренеркою, блогеркою та письменницею Людмилою Калабухою.

Довідка Profi Space

Людмила Калабуха – львів’янка, письменниця, бізнес-тренерка, краща бізнес-блогерка України 2019, почесна амбасадорка ООН в Україні з розвитку жіночого підприємництва, авторка 2-х бестселерів “Почніть говорити “НІ” та “Коли говорити “ТАК”. 

– Людмило, дуже раді спілкуватися з вами! Знаємо вас давно і завжди радіємо вашим успіхам. Але сьогодні хочемо поговорити не про “успішний успіх”, а про те, що залишається за сценою, за софітами, за красивими світлинами в соцмережах.

Питання перше і найважливіше: навіщо вам всі ті премії і нагороди? Що вони дають особисто вам:  внутрішню задоволеність, зовнішній образ?

Нещодавно моя нова книга “Коли говорити “ТАК”: як повірити в себе та реагувати на негатив” була визнана “Кращою Книгою України 2020” в рамках книжкової премії “KBU Awards 2020” – перемогла з великим відривом в читацькому інтернет-голосуванні. І коли я виклала пост в соцмережах із закликом підтримати мою книгу, одна дама, що вчиться на психолога, дещо інакше сформулювала мені це запитання: “Для чого вам ця перемога? Почуваєтеся недооціненою без зовнішніх підтверджень? Хочете переконатися, що не гірша за інших, хто там представлений?”

От як же люблять близькі і далекі вказати нам на наше місце та підрізати крила, як тільки у нас починає щось виходити! Як багато людей не хочуть і бояться нашого успіху.

І я задумалася: дійсно, для чого нам перемоги? А може тому, що ми інакше не можемо?

Йдемо вперед, падаємо, піднімаємось і знову йдемо, коли мало хто вірить і хоче, щоб у нас вийшло.

Змінюємо улюблену роботу на ту, де драйв і гроші.

– Рятуємо свою справу та колектив під час локдаунів та криз.

Худнемо, здобуваємо другу, третю вищу освіту, постійно вчимося, виходимо з токсичних стосунків.

– Робимо ремонт свого житла та життя.

Тому що ми – плем’я переможців. І я з цього племені: якщо я бачу якусь вершину, мені треба її підкорити. Тому це мій лайфстайл. Я інакше не можу.

– Які ваші мотиваційні інструменти? Крім банальних – займатися тим, що подобається, добре висипатися і займатися спортом. Що є з секретної зброї?

– Гроші – моя краща мотивація та можливості, які вони дають. А займатися тим, що подобається, добре висипатися і займатися спортом – це вже розкіш і можливості, які ці гроші дають.

Я дуже не хочу повернутися в часи своєї голодної юності – в 90-ті, коли наша родина залишилася без засобів до існування, і ми кілька років харчувалися виключно кабачками з городу.

У нас не було грошей на автобус, тому я і мій батько  – професор філософії та мама – театральний критик – ходили пішки 17 км в один бік, і так само в другий – штовхаючи перед собою візочок з кабачками. У моїх батьків-інтелігентів не було навиків роботи на землі, тому окрім кабачків у нас на  нічого не росло. До сих пір не можу їх їсти ні в якому вигляді, не зважаючи на їх користь.

Весь одяг я перешивала собі зі старих речей моїх батьків, а зі взуттям зовсім була біда – кілька років я ходила у черевиках зі штучної шкіри, в яких давно навпіл тріснула підошва. Тому я надягала шкарпетки, на них целофанові пакети, потім знову шкарпетки (щоб не було видно пакетів): навіть в морози ходила в мокрому холодному компресі під акомпанемент човгаючою води.

Коли я приходила до когось в гості, в першу чергу бігла в туалет, щоб зняти мокрі шкарпетки та пакети, а потім ховала свої черевики як можна глибше в шафу, щоб ніхто не бачив їхню підошву.

Мене, студентку-відмінницю, охоче брали на всі можливі роботи, але грошей там не платили. Від слова зовсім. І казали, що я ще щаслива маю бути, від того, що вони подивилися в мій бік.

Потім ситуація ускладнилася: мама захворіла на рак. Потрібно було дороге лікування, якісне харчування та вітаміни.  І я була єдиною людиною, яка за будь-яку ціну я мусила принести додому гроші:

від цього залежало життя найдорожчої мені людини. За будь-яку ціну.

От так я стала підприємцем. Ось так прийшла в продажі.

Ось так я зрозуміла цінність грошей.

Ось чому як бізнес-тренер та бізнес-блогер  я роблю все для того, щоб як можна більше людей розвинули власну справу, повірили в себе всупереч обставинам, продавали та заробляли з мінімальними ресурсами або без них навіть в селах і маленьких містах.  Щоб попри все йшли до своєї мети та фінансової незалежності.

– Які основні труднощі виникають при спілкуванні з аудиторією?

– В мене взагалі не виникає труднощів у спілкуванні ні з якою аудиторією. Я пройшла таку школу виживання та комунікації, коли в 90-ті пройшла пішки всі райони та вулиці Львова, пропонуючи саморобну біжутерію.

А у нульові пішла на “підвищення” – торгувала в чужих офісах. Коли виганяли, соромили, закривали переді мною двері, я витирали сльози і шукала нові двері, які відкриються.

І знаходила! І вони відчинялися. Тепер я можу знайти спільну мову з будь-якою людиною, подружитися і домовитися як онлайн та офлайн. Головне – хотіти та знати, як це зробити.

– Як складаються ваші соціальні відносини з новими поколіннями?

– Чудово. В моїй книзі “Коли говорити “НІ” є цілий розділ – моя авторська інтерпретація теорії поколінь X,Y,Z саме на українських реаліях. Її вже сотні разів процитували в наукових роботах і телепрограмах.

Чого треба повчитися у молодих людей – так це відсутності почуття помилки та провини, яке постійно культивували в нас наші батьки.

Як вони самі про себе кажуть: “ми – легкі”. А на всі наші звинувачення у безвідповідальності по-дитячому щиро посміхаються і вагомо пояснюють “Ну, я ж забув!” Вони зовсім не злопам’ятні і не мстиві. Не будують далекоглядних планів як бізнесі та житті, живуть в моменті і вміють їм насолодитися. А ще вміють говорити “НІ”, відстоювати свої кордони і не думати, що скажуть люди. Вони щирі, життєрадісні та вільні.

– Ви також мама, хай уже й дорослої дитини. Як ви поєднували материнство й активну діяльність? Хто допомагав?

– Оцей мій найбільший біль. Турботлива мама, щаслива дружина, успішна бізнес-леді та чудова господиня, можливо, й існують. Але тільки в Instagram або на сторінках глянців. Я не зустрічала таких жінок. Ці всі якості неможливо одночасно поєднати і бути однаково успішною у всіх цих сферах.

У мене є глибоке почуття провини, що я так мало приділяла уваги дочці і багато років була сфокусована на зароблянні грошей, щоб витягнути свою сім’ю з трясовини безвиході та безгрошів’я. Я так багато втратила. Ну чому я не працювала хоча б на годину в день менше і не проводила її з нею? Ну не завалився б світ!

За нашими плечима – роки непорозуміння та сліз. І стільки зараз, коли їй 23 роки ми стали найближчими людьми на світі. Але в конфліктах батьків та дітей хтось має бути мудріший. І це мають бути батьки.

“Мама, ні ти, ні я не проходили курсів, де батьків вчать бути мудрими, а дітей вчать не робити дурних помилок. Я виросла самостійною та впевненою в собі людиною. Я вмію ставити цілі та перемагати. Я сама відповідальна за свою долю. Та завжди знаю, що в мене є підтримка і віра в мене моїх найкращих в світі батьків”, – сказала мені на днях моя дочка Анна.

– Що, на ваш погляд, на сьогодні є найбільш дієвим інструментом в просуванні особистих брендів?  

– Однозначно – соцмережі. Я багато консультую підприємців, доповідаю на бізнес-заходах і просто вражена, яка велика кількість людей їх використовує неправильно або зовсім ігнорує. Це безцінний інструмент для побудови довіри та впізнаваності особистого бренду та бренду вашої компанії. І він безкоштовний!

Я йшла в соцмережі свідомо в 38 років. До того моменту зовсім не дружила з інтернетом, і комп’ютером користувалася виключно для читання книг та перегляду фільмів. Пройшла всі можливі курси та виробила власну систему позиціювання, яка зразу дала вибухові результати. Без копійки реклами 80% моїх клієнтів йшли через Facebook. І вже за два роки я доповідала на міжнародних форумах на тему “Як стати брендом в соцмережах без реклами та технічних знань”.

Коли зійшла зірка Instagram, а згодом і ТікТок – і я опанувала науку комунікації з аудиторією кожної з цих соцмереж. Там є люди, які з радістю придбають ваші товари та послуги. А якщо ви ще думаєте, бути вам там чи ні, віддаєте своїх потенційних клієнтів конкурентам, які вже там грамотно піаряться та заробляють.

Кожна з цих соцмереж дає вибухові результати для просування бізнесу, як їх правильно використовувати.

– Що ви побажаєте нашим читачам?

– Ніколи не здаватися і не думати, що вам зарано/запізно/забагато або те, що ви робите, може комусь не сподобатися.

Завжди йти до своєї мети і вірити у свої перемоги.

А прямо зараз – зберіться і знову подзвоніть, прийдіть, напишіть туди, де вам вчора відмовили, чи куди ви досі не наважувалися звернутися. Зробіть те, що так давно хотіли. Але не сміли. Ви зможете. І ВАМ – МОЖНА!

Бесіду вела Уляна Кулікова, керівник проєктів Profi

Приєднуйтесь до нашої спільноти у Facebook