03 Вер Самонавчання в стилі Agile: як поступово рухатися до своєї мети

У чому різниця між тобою вчора та сьогодні?

Так, саме у тому досвіді, який ти отримав протягом доби. Ти щось прочитав у Фейсбуці, в черговий раз з’їздив до спортивної зали, записав своє перше відео — кожна з цих невеличких справ дала тобі крихту нового досвіду і трохи змінила тебе.

Це і є справжнє навчання — невеликі зміни, які відбуваються з нами кожного дня. Якісь із наших звичок ми просто закріплюємо, щось робимо вперше, а щось розуміємо принципово нове для себе. Різниця між нами вчора і завтра — це те, чому ми навчимося сьогодні. В нашій владі вирішувати, що саме це буде і куди врешті решт нас приведе.

Самонавчання — це здатність скеровувати власне життя в бажаний бік та виокремлювати досвід із щоденних справ. Ця навичка є надпотужним інструментом зміни себе та свого оточення на краще.

Проте у нас часто виникають три перешкоди на шляху до бажаних змін:

«Я не можу визначити, чим саме хочу займатися, не можу сфокусуватися»

МВА або курси акторської майстерності? Програма з навчання штучного інтелекту або сертифікація на керівника проектів? Ми починаємо хаотично сіпатися в різні боки. Через деякий час витрачена купа зусиль, отримана маса різноманітного досвіду, але ми все ще не зрушили ні в якому напрямку.

«Я не знаю з чого почати»

Ми можемо місяцями відкладати справу оскільки не розуміємо, що саме треба зробити. Частіше за все це проходить повз нашу свідомість — ми просто спостерігаємо за купою справ, які так і не були початі.

«Мені не вистачає мотивації (часу, грошей,…) щоб дійти до результату»

Зібралися, почали! Ось і ейфорія від перших результатів 🙂 Проходить деякий час … Що це? Втома? Кидаємо все і занурюємося в депресію. Одна із причин — ми виштовхнули себе не зовсім в ту сторону, куди насправді хочеться.

Самонавчання в стилі Agile — методика з п’яти кроків, що допомагає сфокусовано та наполегливо рухатися до бажаних змін у житті, поступово опановуючи необхідні навички.

1. Внутрішні джерела мотивації

Якщо людиною рухає інтерес або задоволення від процесу, мотивація самодостатня. Не треба шукати додаткові причини або підштовхувати себе вперед. Кількість зусиль, яку необхідно прикласти, не має значення. Саме таку мотивацію називають внутрішньою. Приклад: «мені цікаво, як працює мозок людини тому я вивчаю нейропсихологію».

Якщо людина навчається для досягнення мети, необхідна додаткова робота з осмислення мети і утриманню її в фокусі уваги. Приклад: «я хочу працювати в міжнародній компанії — для цього мені потрібно вивчити англійську».

Якщо людиною рухає поточний дискомфорт або загроза проблем, необхідно якомога раніше отримати перші позитивні результати — докладніше про це трохи далі. Приклад: «мені потрібно навчитися планувати свій день щоб не втратити роботу».

На цьому етапі треба визначити всі свої суттєві мотиваційні чинники. Адже мотивація — це фактично наш «заряд батарейок» — скільки зусиль ми готові докласти для досягнення бажаного результату. При низької мотивації ми відмовимося від своєї мети навіть при незначній перешкоді. При високій — налаштовані на «перемогу за будь-яку ціну». Цим краще ми розуміємо власну мотивацію, саме ти — вищий потенціал для руху вперед.

Приклад внутрішньої мотивації: «мені подобається робити складні речі — цікавими зрозумілими та зручними для застосування. Я отримую задоволення, коли оформлюю результати розмірковувань у висновки, поради та методики. Мені подобається, коли ці ідеї визивають інтерес та захоплення в інших. Я вірю, що самонавчання — поступова зміна власних звичок та поведінки — здатне змінити на краще життя кожної окремої людини та суспільство в цілому».

Щоб дізнатися більше про зовнішню та внутрішню мотивацію познайомтеся із психологічною теорією само-детермінації.

2. Мета — орієнтир

Не стримуйтесь на цьому кроці — ваша зухвалість має трохи лякати та надихати одночасно. Для пошуку того, що «запалює» саме вас, спирайтеся на вже визначені мотиваційні чинники. Мета не є самоціллю – вона має задавати напрямок вашого руху. З кожним кроком у вас буде з’являтися нові розуміння, які будуть впливати на вашу мету.

Приклад мети: «я хочу написати і опублікувати книгу-бестселер на тему самонавчання».

Щоб більше дізнатися про вплив поставленої мети на поведінку людини, познайомтеся із теорією постановки цілей Едвіна Локе.

3. Прототип

Який найпростіший спосіб відчути «перший смак» вашої великої мети? Який маленький проект є її першою маленькою версією? Яка черга кроків поступово призведе вас до її здійснення?

Приклад: «перший найпростіший експеримент на шляху до написання книги на тему самонавчання — пост в фейсбуці з власними думками та висновками щодо цієї теми. Другий — розгорнута стаття з цього приводу. Третій — навчальний курс. Четвертий…».

З самого початку людині буде непросто побудувати весь ланцюжок необхідних кроків. Але для того щоб почати рухатися, достатньо визначити перший найпростіший експеримент. Досвід, який ви отримаєте в процесі його здійснення, допоможе вам зрозуміти наступний крок, і так далі. Розуміння цього принципу значно полегшує початок руху.

Важливо, щоб у першому прототипі були враховані ваші мотиваційні чинники — в ідеалі щоб в його результаті ви отримали ті відчуття (нехай і в невеликому обсязі), які хочете отримати при здійсненні вашої мети. Таким чином навіть перший пост в фейсбуці має бути щонайменше цікавим та зрозумілим – він має викликати інтерес та позитивні реакції в аудиторії.

4. Підготовка

Визначте, чому новому вам треба навчитися для того, щоб перший експеримент був успішним.

Приклад: «Для того, щоб написати в фейсбуці цікавий та зрозумілий пост з теми самонавчання, необхідно: 1) розібратися в темі; 2) структурувати інформацію і зробити власні висновки; 3) розібратися з основами копірайтингу; 4) зрозуміти, як привернути увагу аудиторії».

Для першого експерименту — поста в фейсбуці — достатньо початкового рівня володіння переліченими навичками. На цьому етапі буде достатньо Вікіпедії щоб отримати «загальну картинку». Раджу звернутися за допомогою — знайдіть, хто зможе вам підказати, порадити, подати приклад, задати правильний питання, навчити конкретному навику. Знайдіть професіоналів — в своєму найближчому оточенні, в своєму місті, країні, в інтернет. Зробіть перелік авторів, спікерів і експертів, які працюють в обраній вами області. Відвідайте їхні майстер-класи, подивіться відео.

5. Експеримент

Втілюйте те, що ви розробили, в життя. Чи отримали ви ті відчуття (нехай і в невеликому обсязі), які хотіли? Чи є бажання рухатися далі? Що треба скоригувати? На який крок повернутися?

В подальшому буде виникати потреба в більш ґрунтовному навчанні та поглибленні навичок. Треба буде все більше і більше зусиль. Але! Якщо ви все правильно зробили, перші позитивні результати – найпотужніше джерело енергії для подальшого руху.

Різниці між нами вчора і завтра – це те, чому ми навчились сьогодні. І в нашій владі вирішувати, чому саме і куди врешті решт це нас приведе.

Антон Новаковський, спікер освітньої платформи PROFI Space

Присоєднуйтесь до нашої спільноти у Facebook