Рахів – невеличке мальовниче місце в самому серці Карпат заслуговує окремої уваги. Адже неподалік від міста знаходиться центр Європи, тут збереглась унікальна природа, звідси беруть початок найпопулярніші туристичні маршрути і тут турист може зануритись у самобутню гуцульську культуру.
Приїхавши сюди вперше, ви неодмінно захочете повернутися сюди ще не один раз – перевірено на власному досвіді. Адже цей край багатий неймовірними та незабутніми гірськими пейзажами, чистим повітрям, мінеральними джерелами та “білим золотом” Карпат – смачною бринзою.
Чим цікавий Рахів?
Саме про це нам детально розказав один із жителів міста – Василь Небела, який став нашим провідником по Рахову під час подорожі. Пана Небелу знає все місто: від малого до старшого. Адже він – сертифікований екскурсовод, підприємець (виготовляє різноманітну крафтову продукцію), заступник голови Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів, керуючий будівництвом проєкту туристичного комплексу для відпочинку “Роза вітрів” і людина, яка вболіває за свій край.
Василь Небела
“Рахів – це туристична Мекка, край туризму та відпочинку, перлина Гуцульщини (столиця Гуцульщини на Закарпатті), яка відкриває свої щирі обійми для всіх відпочиваючих, дає можливість отримати насолоду для очей та свято для душі та тіла. Ще за часів Австрійської імперії в цей край полюбляли приїжджати на відпочинок європейські туристи.
Після Першої світової війни, коли місто було під впорядкуванням Чехословаччини, розпочався розквіт туризму. У 1933 році в Рахові було побудовано будинок туризму та перший готель з власним рестораном “Європа”, який працює у центрі й нині.
У 1935 році офіційно задукоментовано, що місто відвідало 10 тис. туристів, а Рахівський район – 19 тис. туристів.
У ті роки за правління Томаша Гарріга Масарика готелі були побудовані не лише в місті, а й високо в горах на Мармароському, Свидовецькому та Чорногірському масиві на полонині Брескул під Говерлою. Готелі працювали цілий рік та приймали охочих відпочити високо в горах.
А головну площу Рахова прикрашав другий по висоті на Закарпатті пам’ятник заввишки 4,5 м Гарріку Томашу Масарику – президенту, філософу. За його величезний внесок в розбудову Закарпаття мешканці «Срібної Землі» вдячні йому й сьогодні.
Також Рахів варто відвідати тому, що тут самі гарні краєвиди та ландшафт, куди можна підійматися і гуляти горами. Чого, до речі, немає в Європі ні в Альпах, а ні в Татрах. Зафіксований найдовший піший похід Рахів – Відень.
Крім краєвидів і ландшафтів тут є букові праліси, велика кількість озер та водоспадів, унікальна флора та фауна. Найбільше озер у Карпатах знаходяться в Рахівському районі, найбільший водоспад у Закарпатті та в Україні. Найстаріша пекарня на Закарпатті, найстаріша дерев’яна церква в Україні, найбільший мармуровий кар’єр із білим мармуром, золоторудники, перший завод на Закарпатті”.
Підйом на Чорногорський масив
Гора Піп Іван (Чорна гора)
Схід сонця на Лисій горі
Однак за часів незалежності України туристичний потік до цього краю зменшився. Під час подорожі ми не раз чули про те, що багато туристів вважають, що Рахів – це вже Румунія. Таку ситуацію Василь Небела пояснює відсутністю державної підтримки на рекламу Рахівщини. “Київ навіть не знає, що відбувається тут, на Закарпатті. Всі податки, які сплачує місцева громада, йдуть до державного бюджету, а нам перераховують невеличкі суми, яких не вистачає на розвиток краю. Дороги, якими вивозиться деревина з нашого краю, ми ремонтуємо своїм коштом з місцевого бюджету. Своїми силами та коштами місцеві вкладаються в відбудову рідного краю.
У нас багато готелів, але за рік у міський бюджет поступило лише 10 тис. грн. Ми розміщуємо інформацію з пропозиціями про житло на сервісі Booking, якому відраховуємо 10-15%. А в місцевий бюджет у результаті не поступає нічого. Немає контролю за готельною інфраструктурою. Ось у цьому парадокс”, – розказав пан Небела.
І хоча місцева влада дослуховується і йде на зустріч, для активного розвитку туризму на курорті цього недостатньо. До речі, багато грантів Рахівщині надають Чехія, Словаччина, Румунія, Угорщина. Це допомога для відбудови міста, навчання та відпочинку дітей, молоді.
Цікаві факти про Рахів:
Рахів – це найвисокогірніший районний центр України з великим перепадом висоти над рівнем моря між вулицями – від 400 м до 1200 м н.р.м.
Місто розташоване за 17 км від географічного центру Європи, що в селі Ділове (входить до Рахівської територіальної громади).
Саме тут знаходиться місце злиття Чорної та Білої Тиси, звідки бере початок найдовша притока Дунаю – річка Тиса.
Близьке розташування до карпатських двотисячників та високогірних вершин (турист може піднятись у будь-якому напрямку на Свидовецький, Мармароський та Чорногорський масиви).
На горі Піп Іван (Чорна Гора) розташована астрономічна обсерваторія, яка була побудована поляками ще у 1938 році.
Звідси можна розпочати ознайомлення з Карпатським біосферним заповідником. Це єдиний природний об’єкт в Україні, що є частиною спадщини ЮНЕСКО. На його території знаходиться унікальний Музей екології гір (на жаль, на момент нашого відвідування музей був зачинений на ремонт).
Тут росте найбільша та найстаріша модрина в Європі, найбільше дерево – тис ягідний, найбільший кедровий ліс, найбільший ялівець у Карпатах, мамонтові дерева (секвої), величезні ялини, липові алеї з часів Австрійської імперії. А також велика кількість лікарських рослин.
У Рахові знаходиться велика кількість природних мінеральних джерел (у самому місті таких джерел 15, в районі – близько 200).
У музеях міста можна ознайомитись з самобутньою гуцульською культурою та традиціями.
А ще Рахівщина – це край смачної гуцульської овечої бринзи – “білого золота” Карпат.
Пейзажі з Чорногорського масиву
Міжнародний науковий центр “Обсерваторія” (колишня астрономічна обсерваторія на г. Піп Іван)
Пейзажі з гори Піп Іван
З чого почати знайомство з Раховом?
Насамперед наш провідник по Рахову рекомендує взяти ознайомчу 2-3 годинну екскурсію містом із професійним гідом. Бо історія та архітектура Рахова унікальні. Тут є слід Австрійської імперії, Румунії, Чехословаччини, Радянського Союзу. Обов’язково пан Василь радить відвідати Музей гуцульської різьби одного автора Ю.Ю. Павловича. Його роботи відомі не лише в Україні, але і в багатьох країнах світу.
Знову ж таки, відпочинок залежатиме від того, якому формату ви віддаєте перевагу: пасивному чи активному. З Рахова є близько 30 екскурсій на будь-який смак (піші та кінні прогулянки, підйом у гори, рафтинг і так далі).
Щодо маршрутів, то, за словами Василя Небели, з Рахівського району перший найлегший та найкоротший маршрут на Говерлу (висота 2061 м) складає 3 км. Найлегший маршрут на Піп Іван Чорногірський (2028 м) – 6 км та 5.5 км, найгарніший маршрут на Піп Іван Мармароський (1936 м), гарний маршрут на гору Близниця (1881 м), на озеро Бребенескул (1800 м) 4.5 км, на вершину Гутин Томнатик (2016 м) – 6 км, на вершину Бребенескул (2036 м) – 6 км. З інших регіонів ці маршрути йдуть іншими шляхами і відрізняються складністю.
Знову ж таки, якщо ви вперше в горах, як це було в нашому випадку, варто не ризикувати, а звернутись за послугами досвідченого гіда, який стане вашим провідником і екскурсоводом найгарнішими місцями. А якщо вам не дуже до вподоби піші підйоми, завжди можна знайти гіда-перевізника, який влаштує цікаву екскурсію з елементами екстриму. Адже дороги в гору та на хребтах – ще те випробування для сідниць. Дякуючи нашому гіду Степану Ленделю, який влаштував незабутній тур по Свидовецькому масиву, ми побачили унікальні пейзажі місцевості за короткий час.
Озера Свидовецького масиву
Пейзажі Свидовецького масиву
Червона рута
Окрім походів у гори різної важкості, майже на кожній полонині можна подивитись як вівчарі випасають овець, виготовляють сир з овечого молока, варять вурду і роблять бринзу.
А якщо ви цікавитесь лікарськими травами – в лісах та горах можна знайти багато рослин, за якими приїжджають люди з усієї України.
Пейзажі з полонини “Роза Вітрів” (Лиса гора)
Випасання овець на Лисій горі
Бринза – “біле золото” Карпат
Де зупинитись?
У Рахові є декілька великих готелів: “Європа”, “Рахів”, “Оленка” та апартаменти. Також багато пропозицій проживання у приватному секторі: як у центрі міста, так і в горах, на полонині. Також можна зупинитись у туристичному притулку “Перелісок”, що побудований ще в 70-х роках, у туристичному комплексі “Рахів Плай” та “Теринтин”.
Ми зупинялись на ночівлю на Лисій горі (1100 м над рівнем моря, 10 км від центру міста). Тут на полонині “Роза Вітрів” є три житлові приміщення різного типу з усіма зручностями та вайфаєм, саунами та чанами (раджу спробувати – райська насолода після важкого підйому в гори). А головне – з неймовірними світанками та заходами сонця. На полонині є фермерське господарство за проєктом «Гуцульські сирні плаї», де можна помилуватись музикою Карпат, яка звучить під час випасу овець, а також детально ознайомитись з процесом виготовлення бринзи та вурди.
Цікавих подорожей Україною!
P.s. Велика подяка моїй подрузі Лілії Клочко за ініціативу та дружню компанію, Василю Небелі – за занурення у гуцульські традиції та цікаві екскурсії, Степану Ленделю – за приємне знайомство зі Свидовецьким масивом і корисну інформацію!
Ірина Чернявська, головний редактор Profi Space media
