10 Лис Дмитро Борисов, “Сім’я ресторанів Дмитра Борисова”: Роби те, що можеш, і хай буде, що буде
Засновник та власник мережі «Сім’я ресторанів Дмитра Борисова» – людина, яка не може не надихати своїм прикладом. Пан Борисов – це бізнесмен, який у наш складний час знайшов низку цікавих рішень для розвитку бізнесу і допомоги українцям, які її потребують.
– Дмитре, розкажіть, будь ласка, де вас застала війна і як ви з родиною пережили перші дні?
– Ми прокинулись о 5-й ранку у нас вдома у Вишгородському районі від вибухів. Перші години намагалися вивезти родину, дітей на захід України, але палива в машині вистачило лише до кільцевої дороги.
Тому ми повернулися додому та переховувались в “укритті” – нашвидкуруч зробленому в цокольному поверсі бані, та спостерігаючи, як над нашими будинками пролітають та стріляють російські гелікоптери.
За декілька днів змогли дістати паливо та виїхали з дітьми до Буковелю.
– Які були ваші подальші рішення: залишитися в Україні чи виїхати за кордон?
– На перший час ми сподівалися, що весь цей жах швидко закінчиться нашою перемогою. Займалися, принаймні намагалися докричатися до росіян через соцмережі, щоб вони вийшли з протестами, зупинили війну. Швидко запускали в наших закладах волонтерські кухні “Кухарські війська”. Вирішували кризові питання, які виникали у нас, наших близьких, у партнерів-франчайзі та команди.
Згодом, коли стало зрозуміло, що війна швидко не закінчується, ми з частиною нашої родини виїхали до Польщі.
Фото: особиста ФБ-сторінка Дмитра Борисова
– Які рішення, ви як керівник бізнесу, ухвалили насамперед з урахуванням нових трагічних обставин у країні?
– Рішень ухвалювали багато. Але ключові були пов’язані з безпекою людей, команди, дітей. А також безперебійним забезпеченням волонтерською їжею медиків, ТРО, інших фронтів.
Щодо довгострокових рішень (якщо в цей час це можна так називати), то це насамперед відновлення роботи наших та партнерських вцілілих закладів по всій Україні (понад 20 міст). А також розвиток нашої міжнародної франшизи в Європі та світі, створення та відкриття наших франчайзингових закладів за 15 форматами, концептами й брендами.
– Ми знаємо, що багато ваших ресторанів і команд взялися за волонтерство з перших днів війни. Поділіться, як це було організовано?
– Спочатку ми відкрили декілька наших закладів в центрі Києва та готували декілька тисяч порцій щоденно з тих продуктів, які в нас були на складах. Згодом запустили сайт “Кухарські війська” та залучали донати людей та фондів. На ці гроші купували продукти. Та й досі готуємо системно та щоденно декілька тисяч порцій для наших реципієнтів.
Фото: особиста ФБ-сторінка Дмитра Борисова
– Розкажіть, будь ласка, про тему франчайзингу ваших ресторанів і в яких країнах його (франчайзинг) вдалося успішно впровадити? Чи є якісь кейси, якими ви пишаєтесь?
– У нашої компанії вже десятирічний досвід масштабування наших форматів, концептів та брендів в Україні та закордоном: Іспанія, Польща, Казахстан, Білорусь, Азербайджан. Але перша ітерація франчайзингу в нас була скоріше органіка, за запитом. Тобто ми не “пушили” цей напрямок бізнесу спеціально – до нас звертались підприємці із запитом на купівлю франшизи скоріше монобрендових закладів, а не концептів. А ми, як компанія, ці роки розробляли наші технології, інструменти, формати, які б могли ефективно працювати саме в форматі ефективної та прибуткової франчайзингової мережі, але в різних концептах, форматах та брендах.
Так ми створили понад 15 концептів форматів та брендів Quick Service Restaurants&Delivery, які працюють за однаковою бізнес-моделлю: невелика площа та інвестиції, середній чек від 5€ на людину і кількість чеків на день від 300 до 1500, 300 секунд приготування та видача будь-якого замовлення, делікатесні страви в форматі бургерної, бару, wok, Азії, суші-ролів, українська кухня, піцерія тощо.
Тож, тепер ми повністю “озброєні” і влітку розпочали розвиток франшизи в Європі у світі, залучаючи партнерів-франчайзі на цих локальних ринках із повною підтримкою нашого європейського та українського офісів.
Фото: особиста ФБ-сторінка Дмитра Борисова
– Що можете порадити нашим землякам за кордоном, які хочуть відкрити власний заклад? З чого можна почати ресторанний бізнес, на що звернути увагу, перш за все, про що себе слід поінформувати та, звичайно ж, яка сума капіталу необхідна, наприклад, для невеликого кафе?
– Нашим землякам, які хочуть відкрити власний заклад в Європі, раджу в першу чергу прийняти рішення, яку роль у цьому бізнесі планують виконувати. Адже в бізнесі можна бути інвестором і не керувати самостійно, можна бути операційним директором та вести діяльність, керувати, контролювати самостійно, а можна собі “купити” таким чином роботу та самозайнятість.
Тож від цього рішення та розуміння, ким плануєте бути у власному бізнесі, можна зрозуміти й ефективний шлях. Розібратися самостійно у всіх нюансах своєї країни, створити заклад, концепт, формат, найняти співробітників та працювати, контролюючи процеси та результати; створити свій заклад і самостійно, наприклад, як шеф-кухар чи то бариста, готувати страви та напої; чи проінвестувати, наприклад, у франшизу та мінімізувати ризики, використовуючи відпрацьовану операційну модель, але розвиватися разом в партнерстві з компанією франчайзером.
– Злободенне питання: як справляєтеся з відключеннями електроенергії, все ж таки для ресторану часто мова йде про продукти, що швидко псуються. Тому ця тема вкрай болюча…
– Палимо каміни, вугільні грилі, готуємо страви з “димком”, проводимо час разом з гостями “романтично” при свічках
Фото: особиста ФБ-сторінка Дмитра Борисова
– Що ви, як керівник великого бізнесу, порадили б українським підприємцям, перш за все, щоб утриматися на плаву в нинішніх умовах?
– Роби те, що можеш, і хай буде, що буде. Разом до перемоги!
– І на завершення розмови ми часто запитуємо наших гостей про мотивацію. Адже на сьогодні це питання стає для багатьох життєво важливим.
– Для мене мотивація – це моя дружина, це наші 7 дітей, батьки, люди, які працюють з нами, та квітуча креативна демократична Україна.
Інтерв’ю підготувала Уляна Кулікова, керівник проектів Profi