Написати цю статтю мене змусила власна рефлексія на основі спостережень за реакцією людей на красу в різних сферах.
Під час навчання в UCU Business School я помітила, що при груповій роботі всі намагаються залучити в команду дизайнера (у нас в групі їх навчалось троє). Адже до красивої презентації менше запитань як у опонентів, так і у викладачів. Мені здавалося, що цей підхід актуальний лише для alma mater. Але коли я відправилася на курс Go to Luxury Market у Polimi GSOM, під час командної роботи над проєктом, присвяченим розвитку та пошуку нових ринків, мої одногрупники, які паралельно здобували MBA, фокусувалися на двох етапах: підборі та аналізі даних і створенні ідеальної презентації.
Красиво оформлений бюджет та звіт викликають менше питань, ніж навіть найкомпліментарніші для бізнесу, але сухі цифри.
Альберт Меграбян, почесний професор психології Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, розробив так зване правило 7 % – 38 % – 55 %: 7 відсотків авторитету ґрунтується на тому, що ви говорите (зміст), 38 відсотків – на тому, як ви говорите (тон, гучність тощо), а 55 відсотків – на вашому зовнішньому вигляді (одяг, постава, невербальні сигнали тощо).
Отже, краса як вартісний сигнал: що приховують зовнішні ознаки? Минулого року я вже намагалася розібратися, спираючись на теорію золотого перетину та ідеї Платона про красу.
Есе, яке я пропоную вашій увазі зараз, натхненно лекцією про поведінкові зміни Марії Фронощюк, менеджера поведінкових звичок (таке теж є, навчають у Лондонській школі економіки).
Краса – це не просто естетика, а потужний сигнал про стан здоров’я та благополуччя.
У своїй книзі соціальний психолог Ненсі Еткоф розглядає концепцію краси як еволюційний механізм, що має глибше значення, ніж здається на перший погляд. Одним із яскравих прикладів цього є хвіст павича.
Хвіст самця павича – це символ краси та сили. Він слугує не лише для привернення уваги самок, але й для демонстрації здоров’я і фізичної форми. Адже виростити та підтримувати такий хвіст коштує багато енергії. Якщо павич інфікований паразитами або його організм ослаблений, він не зможе виділити достатньо ресурсів на підтримку цього енергозатратного аксесуара. У результаті його хвіст стає менш яскравим та об’ємним, сигналізуючи самкам, що цей самець, можливо, не найкращий вибір для продовження роду.
Це явище має паралелі й у людському світі. Наше тіло використовує схожі механізми: коли організму бракує білків, заліза або інших важливих поживних речовин, він змушений економити енергію. Одним із проявів цієї економії може бути погіршення стану волосся – воно стає тоншим, менш блискучим та втрачає густоту. Як і хвіст павича, густе та здорове волосся у людини – це ознака загального благополуччя організму. Недостатнє харчування або проблеми зі здоров’ям відображаються на зовнішньому вигляді, посилаючи іншим сигнал про внутрішній стан.
Таким чином, краса не є випадковістю чи просто естетичним задоволенням. Це ефективний вартісний сигнал, що розповідає про наше здоров’я, життєву силу та здатність підтримувати себе у гарній формі. У природі такі сигнали допомагають вибирати найкращих партнерів для продовження роду, а у людей вони часто впливають на соціальні зв’язки, самовпевненість та навіть успіх. Зовнішні ознаки – це те, що ми можемо побачити і оцінити, але за ними приховані набагато глибші внутрішні процеси, що визначають наш фізичний стан та здоров’я.
Тому що кожна жінка мимоволі береться змагатися в красі з кожною іншою жінкою. Неважливо, чи це відповідає її цілям, чи обґрунтовано її талантами та засобами, чи таке порівняння здається недоречним, жінки завжди порівнюють себе з іншими й залишаються незадоволеними результатом. Зачіски Гілларі Клінтон чи довжина спідниць Марсі Кларк у пресі висвітлюють так само, як і їхні висловлювання та вчинки. Оксана Баюл виборола золоту медаль у фігурному катанні, але цього було недостатньо для виступу перед камерою. Вона затримала церемонію, щоб нанести додатковий макіяж, а її роздратована конкурентка, срібна медалістка Ненсі Керріган підсміювалася.
Переваги в красі не були б важливими, якби не мали наслідків у реальному світі.
Трохи про те, як краса допомагає робити великі статки. Найбагатша жінка: як вона заробила 100 млрд доларів?
Статки найбагатшої жінки планети, француженки Франсуази Бетанкур-Майєрс, перевищили 100 млрд доларів. Хто вона і як їй це вдалося? Співвласницю концерну L’Oreal рейтинг агентства Bloomberg наприкінці минулого року підтвердив як першу жінку в історії, чий статок перевищив позначку в 100 мільярдів доларів. Агентство розмістило її на 13-й позиції у своєму списку мільярдерів. В аналогічному рейтингу Forbes француженка опинилася на 15-й позиції.
Франсуаза Бетанкур-Майєрс – онука засновника парфумерно-косметичної компанії L’Oreal Ежена Шюллера. Її мати, Ліліан Бетанкур (дочка Шюллера), утримувала позицію найбагатшої жінки світу аж до своєї смерті у 2017 році. Вона передала цей титул Франсуазі, залишивши спадок у розмірі 40 мільярдів доларів, здебільшого у вигляді акцій концерну L’Oreal, у якому їй сьогодні належить 34,7%. Як сказав Аристотель Онассіс, «усі гроші у світі не мали б найменшого значення, якби не існувало жінок», і Франсуаза Бетанкур-Майєрс є втіленням цієї думки, поєднуючи успіх, силу та здатність надихати.
Дар’я Борисова, PR та маркетинг-менеджер.
Використані джерела:
- Лоїс Френкел, “Чемні дівчата не сидять у просторих кабінетах”.
- Nancy Etcoff, “Survival of the Prettiest. The Science of Beauty”.