11 Лис Від Меркель до Мерца: нова Німеччина між гуманізмом і контролем
«Запитайте своїх дочок» — ці слова, сказані Фрідріхом Мерцом, прозвучали під час пресконференції 20 жовтня 2025 року в Берліні.
Вони вже перетворилися на новий політичний маніфест сучасної Німеччини. Фраза моментально стала лакмусовим папірцем настроїв у Європі, збуривши дискусію не лише про безпеку жінок, а й про межі толерантності: чи може ліберальна Європа залишатися відкритою, якщо частина її громадян вже відчуває себе незахищеною.
Мерц, лідер Християнсько-демократичного союзу, сьогодні говорить те, про що багато хто воліє мовчати: про зміну соціальної атмосфери у великих містах, про розрив між політичними деклараціями та відчуттям людей. Його політичні амбіції стосуються контролю, порядку та… депортації для тих, хто перебуває в країні без законного статусу. Це повернення до «класичної» європейської моделі суспільства: права мають супроводжуватися обов’язками. Він пропонує закрити кордони для мігрантів без документів, обмежити право на притулок і, по суті, згорнути програму возз’єднання сімей. Його команда вже готує другий законопроєкт про депортації.
Вже майже тиждень канцлера з усіх боків звинувачують у популізмі, бо, судячи з опитувань, понад 60% німців вважають, що країна втратила контроль над ситуацією. Тож настав час називати речі своїми іменами.
До речі, це не перший раз, коли Німеччина стоїть перед подібним вибором. І поточна ситуація, безумовно, є наслідком протилежного коливання політичного дискурсу.
У 2015 році канцлер Ангела Меркель відкрила двері сотням тисяч біженців, сказавши історичне «Wir schaffen das» — «Ми впораємося». Тоді ця фраза стала символом гуманності, але згодом також і символом політичної та суспільної втоми, зростання злочинності та високих витрат на соціальні виплати безробітним іммігрантам.
Через десять років суспільство вже говорить інакше: «Ми, можливо, впораємось — але обовʼязково зі строгими правилами».
Сама Меркель, коментуючи висловлювання Мерца, сказала стримано: «Я розумію прагнення до порядку. Але відповідальність політики — не лише захищати, а й об’єднувати». Її слова звучать як спроба зберегти баланс між старою Європою відкритості та новою Європою обережності.
Чи це взагалі можливо?
Те, що сьогодні відбувається в Німеччині, — не ізольований процес. Італійська лідерка Джорджія Мелоні говорить про те саме, лише пряміше: «Європа має право на захист своїх громадян». У Римі вже діють угоди про повернення мігрантів, а італійська берегова охорона тепер має чіткі інструкції щодо суден із нелегалами. Польща, де колись самі мільйони громадян працювали за кордоном, нині переглядає систему надання притулку. І навіть у Франції Еммануель Макрон визнає, що «система притулку потребує перезавантаження».
Європа рухається до нового консенсусу — менш сентиментального, більш прагматичного. І, можливо, цей поворот був вже давно неминучим.
Адже якщо уважно придивитися, слова Мерца не про страх, а про межу відповідальності. Держава, яка бере на себе зобов’язання приймати всіх, має бути готова нести наслідки: фінансові, соціальні, культурні. І якщо вона не змогла впоратись із відсутністю будь-яких обмежень, вона має право переглянути ці правила. Це не відмова від гуманізму, це спроба зробити його керованим.
Що це означає для українських емігрантів?
Для України ця тенденція має подвійне значення. З одного боку, українці в ЄС не є частиною нелегальної міграції. Ми маємо параграф 24, багато хто вже працює, сплачує податки та інтегрується у місцеві громади. З іншого — будь-яке загострення теми міграції в Європі впливає і на сприйняття українців. Адже у масовій свідомості рідко розрізняють категорії «тих, хто приїхав з економічних, чи військових причин».
Тому в цій історії варто не лише спостерігати, а й робити висновки. Європейська політика змінюється під тиском власних виборців. Те, що ще недавно здавалося «мовою правих», тепер стає мейнстримом.
Європа, яка колись навчилася приймати, тепер вчиться обмежувати.
Уляна Кулікова, лідерка проектів у Profi, волонтерка, спікерка та колумністка численних українських видань, експертка у сфері маркетингу та менеджменту.
Джерело: NV.ua